ПОВПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Впрягти всіх або багатьох (коней, волів і т. ін.). Вони стали, вози помазали, Сірі воли повпрягали (Чуб., V, 1874, 1051).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 693.