ПОВСТИ́НА, и, ж. Те саме, що повсть. Глиняна модель.. зображає кибитку з перекриттям з повстини або килима (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 78); — Я поставив умову, щоб з того боку двері оббили повстиною (Кулик, Записки консула, 1958, 36); Гервасій рішуче шарпнув за повстину (Перв., II, 1958, 372).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 694.