ПОВТО́ПТУВАТИ1, ую, уєш, док., перех. Втоптати, вдавити все або багато чого-небудь (у землю, сніг і т. ін.).
ПОВТО́ПТУВАТИ2, ую, уєш, док., перех. Утоптати, ходячи, їздячи і т. ін., все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Бач, які стежки повтоптували, через город ходячи (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 696.