ПОВЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док. Учепитися (про всіх або багатьох, все або багато чого-небудь). Дітвора йому в поли повчіплювалась (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 698.