ПОВІЛЬНЕ́НЬКО, присл. Пестл. до пові́льно. То дощ, то знов спека, така що й боже! А якби повільненько, то хліб кращий був би (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 672.