ПОВІТРООЧИ́СНИ́Й, и́сна́, и́сне́. Признач. для очищення повітря; // Спрямований на очищення повітря. Гукнув [Варивода] лікареві знову повідомити нагору, щоб почали повітроочисні операції (Трубл., Шхуна.., 1940, 320).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 677.