ПОВІТРООЧИ́СНИК, а, ч. Апарат для очищення повітря; пиловловлювач. Повітроочисник двигунів У-5М і У-5-МА. Попереднє очищення повітря провадиться подвійною металевою сіткою (Зерн. комбайни, 1957, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 677.