ПОГА́ВКУВАТИ, ую, уєш, недок. Гавкати не дуже голосно або час від часу. Песик бігав на подвір’ї, погавкував на перехожих (Казки Буковини.., 1968, 145); Песик Ложка.. погавкував стиха (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 65); * Образно. Бухкають гвинтівки, погавкують німецькі автомати, глухо бубонять кулемети (Загреб., Шепіт, 1966, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 700.