ПОГАНКУВА́ТИЙ, а, е.
1. Трохи поганий; не дуже добрий (у 1-8 знач.).
2. Негарний, некрасивий (про зовнішній вигляд). Дівка.. поганкувата і до роботи лінива (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 703.