ПОГА́НСТВО, а, с., заст.
1. Язичество. [Органіст:] Вона [скульптура] вже в християнськім світі, коли не завертає до поганства, то тільки бавить (Л. Укр., III, 1952, 98); В народному оповіданні [про св. Валентія] немає і натяку про якесь протиставлення християнства поганству (Рад. літ-во, 3, 1957, 65).
2. збірн. Язичники. Боронити.. християнів [християн] од поганства (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 703.