ПОГО́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до пого́дити. Він [лейтенант], бачите, розробив свій особливий план занять із ротою і свою систему, що не була погоджена і затверджена вищим штабом (Тют., Вир, 1964, 491).
2. у знач. прикм. У якому досягнута взаємна згода, єдність. Нерозривна єдність і спільні погоджені дії країн соціалізму — важлива умова успішної боротьби проти імперіалізму (Ком. Укр., 1, 1967, 8); Електронні прилади забезпечують погоджену, ритмічну високопродуктивну роботу стана (Наука.., 1, 1960, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 716.