ПОГОДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Док. до годува́тися 1. — В кожній отарі є вівці, які не підпускають до себе ягнят. Чабани ловлять таких овець і тримають їх, поки ягнята погодуються (Багмут, Опов., 1959, 100).
2. Годуватися якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 717.