ПОГІ́РШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОГІ́РШИТИ, шу, шиш, док., перех. Робити що-небудь гіршим за якостями, властивостями, ознаками; змінювати на гірше. Збільшення норми [добрив] до 30 — 40 тонн не дає прибавки врожаю і погіршує якість продукції (Хлібороб Укр., 12, 1965, 16); Завдання історика — відновити оригінал, не поліпшуючи і не погіршуючи історії (Рад. літ-во, 1, 1963, 119); — Княжа поміч злого не направить, а тілько ще дужче погіршить (Фр., VI, 1951,61); // Робити дуже важким, нестерпним (умови життя, обстановку і т. ін.). ..Чернишевський розумів, що існування уряду, який прикриває наші антагоністичні суспільні відносини, є страшним злом, яке особливо погіршує становище трудящих (Ленін, 1, 1969, 271); Щоб погіршити умови живлення жуків, розрив між косовицею і обмолотом валків при роздільному збиранні треба максимально скорочувати (Хлібороб Укр., 5, 1966, 9); // Робити більш похмурим, безрадісним. Була ще одна обставина, яка погіршувала моє життя до краю (Довж., І, 1958, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 708.