ПОГІ́РШУВАТИСЯ, ується, недок., ПОГІ́РШИТИСЯ, иться, док.
1. Ставати гіршим (про якості, властивості, ознаки); змінюватися на гірше. Особливо погіршується поживний режим озимої пшениці і якість її зерна після кукурудзи, яку збирають у пізні строки (Хлібороб Укр., 2, 1966, 10); Після переходу на роботу без відділу технічного контролю якісні показники не тільки не погіршились, а по окремих видах продукції навіть поліпшились (Рад. Укр., 11. IV 1962, 2); // Ставати гіршим, важчим (про здоров’я, стан людини і т. ін.). Ми лишилися в келії лиш оба з дідом Гарасимом, якого стан тим часом значно погіршився (Фр., IV, 1950, 182); Знає вона також, що в сина не гаразд із очима, час від часу погіршується зір (Гончар, Тронка, 1963, 197); // Ставати дуже важким, нестерпним (про умови життя, обстановку і т. ін.). Роками, довгими десятиліттями знімали куряву почаївськими шляхами богомоли-прочани, але доля їх не кращала, а щораз погіршувалась (Мельн., Коли кров.., 1960, 73); Коли б.. опришки рішили би, скажім, іти на Угорщину, положення Марусі погіршилося б в багато разів (Хотк., II, 1966, 231).
2. рідко. Зростати, посилюватися (про що-небудь погане). Під зиму Мендлева слабість погіршилася. Він стогнав, невилічена [невилікувана] нога гнила (Фр., VIII, 1952, 388).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 708.