ПОДИ́БУВАТИСЯ, ується, недок., ПОДИ́БАТИСЯ, поди́бається і поди́блеться; мн. поди́баються і поди́бляться; док., розм.
1. Траплятися на чиєму-небудь шляху, десь, у якомусь місці. Тут на кожному кроці подибувались запилені,.. проте живі акації (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 196).
2. Стикатися з ким-, чим-небудь. Хоч які [хмарки непорозуміння] маленькі,.. а, подибавшись з другим [непорозумінням], чорніли, розтягалися (Кобр., Вибр., 1954, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 741.