ПОДИРА́ТИ, а́є, недок., перех. і без додатка, розм. Виклика́ти тремтіння, озноб.
◊ Моро́з подира́є по́за шкі́рою (по́#за шку́рою, по шкі́рі, по́за спи́ною і т. ін.) див. моро́з.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 743.