ПОДИСКУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Дискутувати якийсь час. — У мене.. так і свербів язик подискутувати з паном Франком, але за столом, подумав я собі, незручно (Кол., Терен.., 1959, 222); — Тим часом ми з матір’ю прочитали [журнал]. Трошки подискутували (Головко, II, 1957, 592).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 743.