ПОДО́ВЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. подо́вжити, подо́вжувати і подо́вжитися, подо́вжуватися. Варити сталь — делікатна справа.., щоб сталь вийшла потрібної марки, на язик її не скуштуєш, пальцем не помацаєш, а вона може бути кисла й крихка, може розсипатись від удару, а може луснути від подовження (Ю. Янов., II, 1958, 243); Ілюзії, які живили капіталізм в його боротьбі за подовження свого панування, розвіюються під натиском життя, як дим (Рад. Укр., 30.VI 1963, 1); Подовження сезону постачання свіжих помідорів споживачеві та заготівельним організаціям має актуальне значення (Хлібороб Укр., 1, 1968, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 751.