ПОДОРОСЛІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати дорослішим. — Он він [син] кілька днів з рибалками пожив, подивився, як працюють люди, і — сама бачу — ніби подорослішав хлопець (Збан., Мор. чайка, 1959, 172); Як змінився Андрій, як він подорослішав від того, що повірив у свої сили, що знайшов своє місце в колективі! (Літ. Укр., 29.VI 1962, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 755.