ПОДРОБИ́ТИ, дроблю́, дро́биш; мн. подро́блять; перех. Док. до дроби́ти 1, 2. Харина.. Сала кус самий любіший зараз подробила (Укр. поети-романтики.., 1968, 554); Он як порозливали [діти] юшку та хліб подробили (Вільде, Сестри.., 1958, 554).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 757.