ПОДРІ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Дрімати потроху, з перервами, час від часу. Чоловіки, сонні й пересичені, ліниво смоктали пиво. Жінота нишком подрі-мувала (Вільде, Сестри.., 1958, 195); Він їхав на коні,.. уткнувшись бородою в хутряний комір, подрімуючи під шалений посвист вітру (Тют., Вир, 1964, 461).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 757.