ПОДУ́ЖАТИ1 див. поду́жувати.
ПОДУ́ЖАТИ2, аю, аєш і ПОДУЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Одужати. Перележавши зо дві неділі, Юрцьо подужав (Фр., III, 1950, 198); Бувайте здорові, друже мій! Сподіваюсь, що Ви подужали (Л. Укр., V, 1956, 153); Цілий тиждень хорувала, бо робота була, А в неділю подужіла, бо цимбали вчула (Україна.., І, 1960, 348).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 760.