ПОДУРНІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до дурні́шати. А твій Муся подурнішав, бо нічого не читає, з людьми розумними не бачиться (Коцюб., III, 1956, 189).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 762.