ПОЖА́ДНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. пожа́дний. * Образно. Химерна, ненажерна паща [молотарки] ковта сніп за снопом.. Мов у пропасниці, труситься із пожадності (Горд., II, 1959, 155).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 768.