ПОЖА́РНЯ, і, ж., розм.
1. Приміщення для пожежної команди та інвентаря, призначеного для гасіння пожежі. Каланча на пожарні.
2. Пожежна команда. — Мені сон снився, батюшко, що вже страшний суд настав, а заводська пожарня підкотила на машинах та й позаливала кишкою все пекло (Кучер, Трудна любов, 1960, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 770.