ПОЗ’Ї́ЖДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поз’ї́жджувати. Поз’їжджувані скати грюкотіли на стиках, і весь поїзд, як корабель на хвилях, розгойдувався з боку на бік (Бойч., Молодість, 1949, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 818.