ПОЗАВИ́ВАНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позавива́ти 2.
ПОЗАВИВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до позавивати. На другий день, позавивана в шуби та в медвежі шкіри, я з Никанором Ферапонтовичем їхала вже на схід (Фр., IV, , ).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 782.