ПОЗА́ЙМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позайма́ти. Я й думаю, а й справді, куди йти? ..Місця вже позаймані (Тесл., З книги життя, 1949, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 787.