ПОЗАКО́ЧУВАТИСЯ, уються, док.
1. Закотитися кудись (про все або багато чого-небудь).
◊ Позако́чувались о́чі [під лоб (ло́ба)] — те саме, що Зако́тилися о́чі [під лоб (ло́ба)] (див. зако́чуватися).
2. Загорнутися назовні; підгорнувшись, посунутися вище; засукатися (про краї одягу). Рукави позакочувалися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 789.