ПОЗАКРИВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Накрити себе, прикритися чим-небудь (про всіх або багатьох); // Затулити (перев. руками) голову, очі, обличчя. Позакривавшись комірами й понасувавши на очі шапки, стояли вони мовчки і чекали (Вас., І, 1959, 91).
2. Згорнутися, стулитися (про все або багато чого-небудь, що розкрите, розгорнуте).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 789.