ПОЗАМЕРЗА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.
1. Замерзнути (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях). Калюжки, що звечора позамерзали, одтали, тихо вода дзюрчить (Мирний, III, 1954, 61); Вікна позамерзали й не пропускали навіть передвечірнього проміння (Еллан, II, 1958, 9); Колонка стояла на горбику, тут було слизько, розлита вода позамерзала, легко було впасти (Сенч., Опов., 1959, 11).
2. Змерзнути (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). — Уже наші дівчата вулицю збирають!.. Такі дурні… який холод, а вони співають .. Як у них і роти не позамерзають? (Мирний, II, 1954, 210). .
3. Загинути, вмерти від холоду (про всіх або багатьох). Захолоне земля, позамерзають у ріках риби… (Гончар, III, 1959, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 791.