ПОЗАМУ́ЛЮВАТИ, ює, док., перех. Замулити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. [Роман:] У книжках пишуть.., що засухи відтоді настали, як повирублювали ліси та позамулювали річки… (Кроп., II, 1958, 13); // безос. Ринула злива ..Позамулювало луки, позатягувало копиці сіна (Горд., Цвіти.., 1951, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 792.