ПОЗАПЛИВА́ТИ 1, а́є, а́ємо, а́єте, док. Запливти кудись (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох) .
ПОЗАПЛИВА́ТИ2, а́є, а́ємо, а́єте, док. Покритися, залитися чимсь (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Очища [в Харона] в лоб позападали, Сметаною позапливали, А голова вся в ковтунах (Котл., І, 1952, 130).
◊ О́чі позаплива́ли жи́ром див. жир 1; Позаплива́ти жи́ром (са́лом і т. ін.) — те саме, що Запливти́ жи́ром (са́лом і т. ін.) (див. заплива́ти2). Так уївся, чортів хлопець, що й очиці, круглі, жовті, позапливали жиром (Збан., Єдина, 1959, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 794.