ПОЗАПЛІ́ТУВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до позаплі́тувати. .Коси у дрібушки позаплітувані (Кв.-Осн., II, 1956, 17); [Храпко:] Дівчат повно, у коней гриви стьожками позаплітувані, мов весілля справляють… (Мирний, V, 1955, 195).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 795.