ПОЗАПРО́ШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Запросити всіх або багатьох. Гляди ж, стара, щоб було що їсти й пити, бо я на храм багато людей позапрошував (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 795.