ПОЗАСМА́ЛЮВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до позасма́лювати і позасма́люватися.
2. у знач. прикм. Який засмалився, загорів на сонці й вітрі (про всіх або багатьох). Недалеко від контори, на шляху до центральної лікарні, товпився гурт позасмалюваних робітників без сорочок, бо ними замотували голови замість чалми (Ле, Міжгір’я, 1953, 217).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 797.