ПОЗАТИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позатира́ти. Обридла осоружна граматика,.. деякі листки трудніші порвані, слова позатирані (Мирний, IV, 1955, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 799.