ПОЗГО́РБЛЮВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до позго́рблювати.
2. у знач. прикм. Який згорбився, зігнувся (від старості, хвороби і т. ін.) (про всіх або багатьох). Пообдирані, позгорблювані, простягають [люди] руки до кожного та тільки: .. — Подайте, що милость ваша! (Тесл., З книги життя, 1949, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 809.