ПОЗДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поздира́ти 1, 2. З дерев поздирані кори ..запалювано вечором [увечері] по лівій і правій стороні на вершинах (Коб., І, 1956, 454).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 809.