ПОЗДОРО́ВНИЙ, а, е. Який містить у собі поздоровлення (у 2 знач.). Мій друг ступає на поріг [школи], Струсивши з шапки білий сніг. І поздоровні шле слова Йому по радіо Москва. (Бичко, Сійся.., 1959, 194); — Слухай! Читаю поздоровне Звернення до народу! (Гончар, III, 1959, 440).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 811.