ПОЗИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. Те саме, що позича́ти 1. Як була з турками війна, у нашого царя недостало [не вистачило] грошей. Він почав позичатися по купцях (Україна.., І, 1960, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 816.