ПОЗЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.
1. Зліпити докупи все або багато чого-небудь.
2. Виготовити ліпленням усе або багато чого-небудь.
3. Стулити повіки, заплющити, закрити очі (про сон, утому і т. ін.). Сон позліплював очі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 819.