ПОЗМОВКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Змовкнути (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Місяць скотивсь із неба, зорі поховались, соловейки позмовкали (Вовчок, І, 1955, 360).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 821.