ПОЗНА́ЧУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до позна́чувати 1. Найбільше часу йшло.. на читання, для вивчення мови, французьких книжок, з позначуваними картками, котрі мати не позволяла їй читати (Кобр., Вибр., 1954, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 823.