Позолити, лю́, лиш, гл. Побудить. Позич мені попілу, а то в мене не стане сорочки позолить. Харьк.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 267.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Позолити, лю́, лиш, гл. Побудить. Позич мені попілу, а то в мене не стане сорочки позолить. Харьк.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 267.