ПОЗОЛОТІ́ТИ, і́є, док. Набути кольору, відтінку золота. Колос позолотів; * Образно. Барвінком росяним пішла [осінь] — І слід позолотів (Мал., Звенигора, 1959. 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 825.