ПОЗСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Зсікти все або багато чого-небудь. * Образно. Дощ комиші позсікав, як шаблею (Вовчок,І,1955, 92).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 828.