ПОЗУБЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., розм. Те саме, що позуби́ти. Оце вже тобі сорочку.. позубцювала в поділках (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 828.