ПОЙНЯ́ТИ1 див. пойма́ти.
ПОЙНЯ́ТИ2 і ПОНЯ́ТИ, пойму́, пойме́ш, док., перех., рідко. Те саме, що пійма́ти. — Дівоньки-голубоньки! яка ж оце поміж вами дівчина, як зоря ясна сяє? Якби плавала вона в синьому морі рибкою, я б її шовковим неводом пойняв (Вовчок, І, 1955, 59); Поняв ти мені зайця (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 8.