ПОКАЗА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. показа́ти 1, 3-8. Трохи живішим проблиском з тих часів єсть комедія Василя Ковальського «П’яниця» .. про перенесення сплячого в рові п’яниці до панської палати і показання йому там життя (Фр., XVI, 1955, 97).
2. перев. мн., юр. Усний або письмовий виклад обставин якої-небудь справи. Суддя викликала потерпілого Якимчука Ігоря Миколайовича. Він устав, зайняв місце біля перегородки, що розділяла залу, — звідси давали показання всі, крім підсудних (Дор., Не повтори.., 1968, 251); На слідстві він.. міняв показання, плутав, викручувався (Тют., Вир, 1964, 192).
3. перев. мн. Симптоми, ознаки, що вказують на доцільність лікування певними ліками.
4. перев. мн. Дані вимірювальних приладів (про температуру, тиск, погоду і т. ін.). Під час опускання контейнера [ракети] на показання приладів не впливають повітряні збурення, викликані ракетою (Наука.., 8, 1958. 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 9.